Як забезпечити безпеку інфрачервоних обігрівачів у вологих місцях
Розміщення інфрачервоних ламп у ванній кімнаті чи на вологому подвір’ї є ризикованим, якщо не дотримуватися певних правил. Вода та електрика – не найкращі друзі. Коли пара чи краплі води потрапляють на живий провід, може статися коротке замикання чи інші проблеми.
Ключ до безпеки полягає у правильному підключенні обігрівача до електромережі.
Засоби для забезпечення безпеки
Дешеві пластикові кришки тут не підійдуть. Ми використовуємо високоякісні керамічні ізолятори на кінцях проводів. Чому? Тому що кераміка не боїться води – вона все одно заважає струму потрапити з живого проводу в металеву конструкцію обігрівача.
Також важлива якість проводів. Ми використовуємо кабелі з силіконовою ізоляцією. ПВХ підходить для більшості цілей, але він тріскається під дією високої температури інфрачервоної лампи. Силікон залишається гнучким та запобігає проникненню води в мідну основу кабелю.
Герметизація
Важливо не лише сама лампа, а й весь корпус обігрівача. Ми використовуємо прокладки з EPDM чи фторосилікону для закриття всіх щілин, через які може проникнути вода. Якщо обігрівач буде розташований у душовій кімнаті, потрібні прокладки класу IPX4 чи IPX5. Це означає, що пристрій повинен витримувати опромінення водою без проблем.
Проблеми зазвичай виникають у місцях підключення. Щоб уникнути цього, ми використовуємо герметичні з’єднувачі. Ми просто занурюємо місця з’єднання проводів у смолу. Таким чином не залишається жодних просторів для води чи конденсату.
Проблема
Проблема полягає у тому, що коли пристрій герметично закритий, тепло не може виходити назовні. Електронні компоненти всередині можуть перегрітися.
Потрібно бути обережним із термічними захистами. Якщо вони не призначені для таких умов, пристрій буде постійно вимикатися без видимих причин. Але якщо пристрій не будете достатньо герметизувати, існує ризик короткого замикання. Це потребує балансування, щоб компоненти не перегрілися.